Учителька добра моя!

Нема лихішої роботи, ніж учительська,

Нема виснажливішої роботи,

Де нерви паляться, мов хмиз сухий,

Де серце рветься в клекоті і в чаді,

Але нема щасливішої долі,

Коли Людина з рук твоїх, Людино,

Іде у світ, на краплю світ людніє.

І. Драч

Учитель... Яке звичне і яке містке це слово! Той, хто навчає, хто збагачує розум і душу молодої людини, хто відкриває перед нею невичерпну скарбницю знань і невмирущих моральних цінностей. І якщо тобі в житті пощастило, і ти зустрів справжнього вчителя, твоє життя буде прожите недаремно. Частинка його серця, його самого буде в твоєму житті вічно світити й допомагати вижити в найскрутніші часи, Промайнуть роки, але пам'ять повертатиме нас до найкращої пори життя — шкільної.

Я вважаю себе щасливою людиною, бо на життєвому шляху мені зустрілися талановиті вчителі, справжні майстри своєї справи. Такі звичайні, здавалось би, люди, вчителі, назавжди запам'ятовуються. 

Мою улюблену вчительку звати Солов'ян Лариса Анатоліївна. Вона найкраща у світі. Добра, справедлива, уважна, чуйна – це все про неї. Вона викладає українську мову та літературу і є моїм класним керівником. На її уроках можна дізнатися багато цікавого: стати літературознавцем при вивченні життя і творчості українських письменників; культорознавцем, ознайомившись зі звичаями та традиціями українського народу; акторами, розігруючи улюблені епізоди із прочитаних творів; лінгвістами, вивчаючи красу і багатство мови. Її уроки проходять у цікавій формі – кожного разу Лариса Анатоліївна вигадує щось нове, аби заохотити нас до спільної роботи. 

Солов'ян Лариса Анотоліївна— суворий, але справедливий учитель. Вона не любить, коли хтось не виконав домашнє завдання або погано відповідає, - її обличчя стає здивованим і суворим. Учителька ніколи не кричить, взагалі не підвищує голосу. Проте навіть її тихе зауваження викликає сором і відчуття провини. Але яка буває у Лариси Анотоліївни лагідна і чарівна усмішка, коли вона слухає гарні відповіді своїх учнів на уроках! У цей час вона тихо усміхається і хитає головою, погоджуючись зі словами учня.

Праця учителя дуже складна. Перевірка зошитів, підготовка до уроків – усе це забирає багато часу та сил. Крім цього – робота з неслухняними учнями, які не хочуть вчитися і прогулюють школу. А сам урок! Ми розуміємо як важко нашій вчительці з нами, тому слухаємось та поважаємо Ларису Анотоліївну.

Саме вона навчила нас не боятися життєвих труднощів, мати почуття власної гідності, поважати один одного, а найголовніше - не забувати, що ми - люди. Це справді благородна мета — сьогодні працювати для майбутнього, сіяти зерна доброго, світлого, щоб зійшли вони в душах молодого покоління. Лариса Анатоліївна не байдужа до долі своїх вихованців, вона радіє і переживає за них, у разі необхідності підкаже й допоможе. 

Як мати до діток, 

Як сонце до квіток, 

Горнулась до класу вона. 

І гарна, і люба, 

І мила, і тиха 

Учителька добра моя!.. 

Шановна, Ларисо Анатоліївно, напередодні свята Дня учителя, дозвольте привітати Вас. Побажати Вам гарних учнів, здійснення власних мрій та терпіння у Вашій нелегкій праці вчителя.

Гладченко Анастасія