Доля дарує кожному із нас Учителя. Це може бути твій перший учитель, можливо, ти зустрінеш його вже у старших класах. Але це буде та людина, яку ти назвеш своєю другою матір'ю, бо вона назавжди стане частиною твого життя, пройде з тобою через роки, надихаючи тебе творити добро.
Цей учитель, щиро закохавши тебе у свій предмет, стане твоїм другом і порадником, прикладом у будь-якій ситуації. Він буде завжди поруч: у радості й біді, у ваганнях і прийнятті важливих рішень. Поруч із ним, ти побачиш себе іншими очима, і будеш намагатися стати кращим, розумнішим, добрішим, щоб бути гідним його прихильності та дружби, його любові.
Як це важливо мати такого учителя у житті! Я зовсім не заперечую ролі батьків, але впевнена, що багатьма найкращими рисами свого характеру та поведінки людина завдячує саме улюбленому вчителеві: любов'ю до людей, до рідної землі, працелюбністю, відповідальністю, гідністю.
Із тисячі професій на землі,
Які вже є,
Яких ще будуть вчити,
Є головна – як вищий, сущий хліб,
І назва цій професії – учитель.
На мою думку, професія вчителя важка і відповідальна. Адже він, як і лікар, не може припуститися помилок, бо в його руках – душі його учнів.
У нашій школі є багато гарних та досвідчених педагогів, але мені довподоби Вершанська Олеся Олександрівна – учитель історії та правознавства. Уперше вона прийшла до нашого класу чотири роки тому. Тепер історія — мій улюблений предмет, а Олеся Олександрівна — моя улюблена вчителька
Вона середнього зросту, струнка, молода. У нашого педагога чорняве волосся, і воно дуже гарно поєднується з блакитними очима, чорними бровами та чорними віями. Олеся Олександрівна — суворий і справедливий учитель. Вона не любить, коли хтось не зробив домашнього завдання або погано відповідає, її темні очі тоді ще більше темнішають, обличчя стає здивованим і суворим. Вона ніколи не кричить, взагалі не підвищує голосу, проте її тихе зауваження викликає сором і відчуття провини. Але яка буває у неї лагідна і весела посмішка, коли вона слухає гарні відповіді учнів на уроках У цей час її очі трохи світлішають, вона тихо посміхається і хитає головою, погоджуючись із словами учня.
Найбільше мені подобається, коли Олеся Олександрівна пояснює новий матеріал. Наш клас завмирає, слухаючи тихий, неквапливий голос вчителя. ЇЇ цікава, захоплююча розповідь переносить нас у минулі часи. Вона, не дивлячись, одним точним рухом торкається указкою карти, і ми бачимо, де відбувались історичні події.
У Олесі Олександрівни гарні руки з довгими тонкими пальцями. У розмові наша вчителька жестикулює. Мені здається, що її руки продовжують розповідь,доповнюють її, роблять ще цікавішою.
Вершанська Олеся Олександрівна є улюбленою вчителькою не тільки для мене, але і для інших моїх однокласників. Усі ми дуже зраділи, коли вона стала нашим класним керівником.
Мої улюблені вчителі назавжди залишаться в моєму серці. Вони всі різні, з певними вимогами до своєї роботи. Та є те спільне, що викликає у мене повагу - справедливість, уважність, розуміння, вміння цікаво пояснити. Я впевнена, що ми маємо бути вдячними нашим вчителям за все, що вони нам дають, та намагатися перейняти якомога більше знань від них.
Вельмишановні вчителі, напередодні Дня учителя, дозвольте мені привітати Вас, побажати Вам творчих злетів, гарних та сумлінних учнів, терпіння та наснаги.
Стороженко Аліна
Немає коментарів:
Дописати коментар